муркотіти

Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш

гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.

---------------

Муркотіти

см. муркотати.

Значення в інших словниках

1. муркотіти — муркоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. муркотіти — див. говорити; мурчати  Словник синонімів Вусика
3. муркотіти — див. муркотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. муркотіти — МУРКОТІ́ТИ див. муркота́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. муркотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. муркотіти — МУРКОТІ́ТИ див. муркота́ти.  Словник української мови в 11 томах