мучниця

Мучни́ця, -ці

ж.

1) раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112.

2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.

Значення в інших словниках

1. мучниця — мучни́ця іменник жіночого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. мучниця — -і, ж. Сланка багаторічна вічнозелена чагарникова рослина; ведмеже вушко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мучниця — МУЧНИ́ЦЯ, і, ж. Сланка багаторічна вічнозелена кущова рослина; ведмеже вушко. Мучниця звичайна. Багаторічні рослини у вигляді невеликих низеньких вічнозелених кущиків (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. мучниця — МУЧНИ́ЦЯ, і, ж. (Arctostaphylos Adans). Сланка багаторічна вічнозелена чагарникова рослина; ведмеже вушко. Мучниця звичайна. Багаторічні рослини у вигляді невеликих низеньких вічнозелених кущиків з зимуючими листками (Лікар. рослини.., 1958, 151).  Словник української мови в 11 томах