міньма Міньма нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках міньма — присл., зах. Обмінюючись. Великий тлумачний словник сучасної мови міньма — Міньма́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)