1. Словник української мови Грінченка

міньма

Міньма

нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міньма — присл., зах. Обмінюючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. міньма — Міньма́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)