міньма міньма́ присл., зах. Обмінюючись. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me міньйонет міняйло Значення в інших словниках міньма — Міньма́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.) міньма — Міньма нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках міньма — Міньма́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.) міньма — Міньма нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка