мітла
Мітла, -ли
ж.
1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26.
2) Комета. Мнж. 148.
8) раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови ГрінченкаМітла, -ли
ж.
1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26.
2) Комета. Мнж. 148.
8) раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка