набавляти
Набавля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. набавити, -влю, -виш, гл.
1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип'ю, зараз поставлю. Чуб. V. 1088.
2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Гол. І. 127. Набавити лиха, страху, хороби..
Словник української мови Грінченка