набивачка —
набива́чка іменник жіночого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
набивачка —
I наб`ивачка-и, ж., діал. Те саме, що набивач 1). II набив`ачка-и, спец. Жін. до набивач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набивачка —
НАБИ́ВАЧКА, и, ж., діал. Те саме, що наби́вач. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: – Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (з казки). НАБИВА́ЧКА, и, ж., спец. Жін. до набива́ч.
Словник української мови у 20 томах
набивачка —
НАБИВА́ЧКА, и, ж., діал. Те саме, що набива́ч 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 488). НАБИВА́ЧКА, и, ж., спец. Жін. до набива́ч.
Словник української мови в 11 томах