набивачка
НАБИВА́ЧКА, и, ж., діал. Те саме, що набива́ч 1.
Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 488).
НАБИВА́ЧКА, и, ж., спец. Жін. до набива́ч.
Словник української мови (СУМ-11)