Значення в інших словниках
-
набити —
наби́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
набити —
див. побити
Словник синонімів Вусика
-
набити —
див. набивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набити —
НАБИ́ТИ див. набива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
набити —
наби́ти: ◊ наби́ти в буте́льку → бутелька ◊ наби́ти по пи́ску → писок ◊ наби́ти як в бу́бен → бубен
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
набити —
битко́м наби́тий ким і без додатка. Переповнений. Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці (Л. Мартович); До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком (О. Гуреїв). битко́м наби́то.
Фразеологічний словник української мови
-
набити —
ЗАРЯДЖА́ТИ (вкладати заряд у вогнепальну зброю), НАБИВА́ТИ, ЛАДУВА́ТИ діал. — Док.: заряди́ти, наби́ти, наладува́ти. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А.
Словник синонімів української мови
-
набити —
Наби́ти, -б’ю́, -б’є́ш, -б’ю́ть; наби́й, -би́ймо, -би́йте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
набити —
НАБИ́ТИ див. набива́ти.
Словник української мови в 11 томах