набитися
Набива́тися, -ва́юся, -єшся
сов. в. набитися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку.
2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23.
3) Заряжаться, зарядиться.
4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639.
5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.
Словник української мови Грінченка