набитися

Набива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. набитися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку.

2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23.

3) Заряжаться, зарядиться.

4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639.

5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набитися — наби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набитися — див. набиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набитися — НАБИ́ТИСЯ див. набива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. набитися — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови
  5. набитися — НАБИ́ТИСЯ див. набива́тися. Словник української мови в 11 томах