набиток
Наби́ток, -тку
м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набиток — Майно, набуття див. набыток Словник застарілих та маловживаних слів