1. Словник української мови Грінченка

набити

Набити, -ся

см. набивати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набити — наби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. набити — див. набивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набити — НАБИ́ТИ див. набива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. набити — наби́ти: ◊ наби́ти в буте́льку → бутелька ◊ наби́ти по пи́ску → писок ◊ наби́ти як в бу́бен → бубен Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. набити — битко́м наби́тий ким і без додатка. Переповнений. Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці (Л. Мартович); До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком (О. Гуреїв). битко́м наби́то. Фразеологічний словник української мови
  7. набити — ЗАРЯДЖА́ТИ (вкладати заряд у вогнепальну зброю), НАБИВА́ТИ, ЛАДУВА́ТИ діал. — Док.: заряди́ти, наби́ти, наладува́ти. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Словник синонімів української мови
  8. набити — Наби́ти, -б’ю́, -б’є́ш, -б’ю́ть; наби́й, -би́ймо, -би́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. набити — НАБИ́ТИ див. набива́ти. Словник української мови в 11 томах