1. Словник української мови Грінченка

набивати

Набива́ти, -ва́ю, -єш

гл. сов. в. набити, -б'ю́, -б'єш, гл.

1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. Шевч. 540.

2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. Чуб. І. 252.

3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю.

4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129.

5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито. Ном. № 4057.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набивати — набива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набивати — (міх) напихати, натоптувати, натовкмачувати; (голову) забивати, начиняти; (кишеню) напаковувати, наповнювати; (обруч) насаджувати; (кріс) сов. заряджати, г. ладувати; (палі в землю) забивати, вганяти; (підошву) прибивати; (каміння) розбивати; док. Словник синонімів Караванського
  3. набивати — -аю, -аєш, недок., набити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. 2》 перех. Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження. 3》 перех. Ударами надівати, насаджувати на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набивати — НАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш док. 1. що. Наповнювати що-небудь чимсь, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. Дядько Софрон, не дивлячись на Василя, вийняв люльку й, щось бурмочучи, став набивати її (В. Словник української мови у 20 томах
  5. набивати — набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим. Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам’ятовувати якусь інформацію, перев. непотрібну, зайву. Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  6. набивати — ЗАРЯДЖА́ТИ (вкладати заряд у вогнепальну зброю), НАБИВА́ТИ, ЛАДУВА́ТИ діал. — Док.: заряди́ти, наби́ти, наладува́ти. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Словник синонімів української мови
  7. набивати — Набива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. набивати — НАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБИ́ТИ, б’ю, б’єш, док. 1. перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. Кирило.. Словник української мови в 11 томах