наболіти —
наболі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
наболіти —
-іє, док. 1》 Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. || перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце). 2》 перен. Постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наболіти —
НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м'язи (М. Рудь); // перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце).
Словник української мови у 20 томах
наболіти —
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М.
Фразеологічний словник української мови
наболіти —
НАБОЛІ́ТИ (постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним); ЗАПЕКТИ́СЯ (про важкі переживання, образу і т. ін. — міцно осісти, не проходити). — Недок.: запіка́тися.
Словник синонімів української мови
наболіти —
НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м’язи (Рудь, Гомін.., 1959, 45); // перен.
Словник української мови в 11 томах