наболіти
Наболіти, -лію, -єш
гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наболіти — наболі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наболіти — -іє, док. 1》 Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. || перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце). 2》 перен. Постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наболіти — НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м'язи (М. Рудь); // перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце). Словник української мови у 20 томах
- наболіти — се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Фразеологічний словник української мови
- наболіти — НАБОЛІ́ТИ (постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним); ЗАПЕКТИ́СЯ (про важкі переживання, образу і т. ін. — міцно осісти, не проходити). — Недок.: запіка́тися. Словник синонімів української мови
- наболіти — НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м’язи (Рудь, Гомін.., 1959, 45); // перен. Словник української мови в 11 томах