наболіти

Наболіти, -лію, -єш

гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наболіти — наболі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наболіти — -іє, док. 1》 Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. || перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце). 2》 перен. Постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наболіти — НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м'язи (М. Рудь); // перен. Стати дуже вразливим, чутливим від тривалих переживань, страждань (про душу, серце). Словник української мови у 20 томах
  4. наболіти — се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Фразеологічний словник української мови
  5. наболіти — НАБОЛІ́ТИ (постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним); ЗАПЕКТИ́СЯ (про важкі переживання, образу і т. ін. — міцно осісти, не проходити). — Недок.: запіка́тися. Словник синонімів української мови
  6. наболіти — НАБОЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати болісним від тривалих болів, незручного положення і т. ін. Від тривалого похнюплення Іванові вже наболіли шийні м’язи (Рудь, Гомін.., 1959, 45); // перен. Словник української мови в 11 томах