Словник української мови Грінченка

набрідь

Набрідь, -родя

м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.

Словник української мови Грінченка