навал

Навал, -лу

м.

1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91.

2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.

Значення в інших словниках

1. навал — нава́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. навал — -у, ч. 1》 Дія за знач. навалити, навалювати 1), 2), 4). 2》 Нагромадження чого-небудь у великій кількості; купа, куча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навал — (криги) натиск, (праці) купа, гора  Словник чужослів Павло Штепа
4. навал — НАВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. навали́ти, нава́лювати 1, 2, 4. Грубі камінні брили стирчать серед водопаду, покриті білою піною, і видержують сотні літ навал фаль [хвиль] (І. Франко). 2. Нагромадження чого-небудь у великій кількості; купа, куча.  Словник української мови у 20 томах
5. навал — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал.  Словник синонімів української мови
6. навал — НАВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. навали́ти, нава́лювати 1, 2, 4. Грубі камінні брили стирчать серед водопаду, покриті білою піною, і видержують сотні літ навал фаль [хвиль] (Фр., VIII, 1952, 194). 2. Нагромадження чого-небудь у великій кількості; купа, куча.  Словник української мови в 11 томах