Словник української мови Грінченка

наверле

Наверле́

нар. = навверле.

1) Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. Волч. у.

2) Харько наш потяг ярами й тинами наверле. Сумск. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. наверле — див. навпаки; недбало  Словник синонімів Вусика
  2. наверле — присл., діал. Навпаки, в інший бік, іншим боком.  Великий тлумачний словник сучасної мови