Словник української мови Грінченка

навкір

Навкір и навкірки

нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. навкір — навкірки, присл., зах. Наперекір, всупереч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навкір — Навкі́р, навкі́рки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)