навкір навкі́р навкірки, присл., зах. Наперекір, всупереч. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках навкір — Навкі́р, навкі́рки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.) навкір — Навкір и навкірки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389. Словник української мови Грінченка