навкір

навкі́р

навкірки, присл., зах.

Наперекір, всупереч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкір — Навкі́р, навкі́рки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. навкір — Навкір и навкірки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389. Словник української мови Грінченка