навкір

Навкі́р, навкі́рки, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкір — навкірки, присл., зах. Наперекір, всупереч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навкір — Навкір и навкірки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389. Словник української мови Грінченка