навкір

Навкір и навкірки

нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкір — навкірки, присл., зах. Наперекір, всупереч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навкір — Навкі́р, навкі́рки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)