1. Словник української мови Грінченка

навкіс

Навкіс

нар. = навкоси. Желех. см. навскіс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкіс — на́вкі́с прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навкіс — див. косо Словник синонімів Вусика
  3. навкіс — присл. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навкіс — НА́ВКІ́С, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навкіс — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм. Словник синонімів української мови
  6. навкіс — На́вскі́с, навскоси́ і на́вкіс, навкоси́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навкіс — НА́ВКІС, присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (Томч., Готель… 1960, 22); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (Стельмах, Хліб.., 1959. 157). Словник української мови в 11 томах