навпрошки

Навпрошки

нар. = навпростець. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.

Значення в інших словниках

1. навпрошки — навпрошки́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. навпрошки — див. навпростець; недбало  Словник синонімів Вусика
3. навпрошки — присл., розм. Те саме, що навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навпрошки — присл., розм. Навпростець. Осліпле листя відчувало яр і палене збігало до потоку, брело стежками, навпрошки і покотом донизу... (ЗД:51) надвивищення -я, с., інд.-авт. Похідне від вивищення. Хто б збагнув оці дороги — без кінця і краю — мов стріли надвивищень? самоподовжені? (Т.1, кн.2:155).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. навпрошки — НАВПРОШКИ́, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. По стежці, що біжить навпрошки через сіножаті від млина до Матвієвого хутора, іде зо школи Василь (У. Самчук); – А то навпрошки, ліском. Навпрошки кілометрів з вісім, не більше буде.  Словник української мови у 20 томах
6. навпрошки — іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?..  Фразеологічний словник української мови
7. навпрошки — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм.  Словник синонімів української мови
8. навпрошки — Навпрошки́, присл. = навпросте́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. навпрошки — НАВПРОШКИ́, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Навпрошки через потік Петруня прибігла до дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176); Іра запізнювалась на вечір у школу, а тому вирішила поспішити — йти через парк — навпрошки (Логв., Літа..  Словник української мови в 11 томах