навпрямець

Навпрямець, навпрямки

нар.

1) = навпростець.

2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.

Значення в інших словниках

1. навпрямець — див. навпростець  Словник синонімів Вусика
2. навпрямець — присл., діал. 1》 Навпростець. 2》 Прямо, відверто. Сказати навпрямець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навпрямець — НАВПРЯМЕ́ЦЬ, присл., діал. Навпрямки. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде (Сл. Б. Грінченка); Чорна, коротка голова птаха з піднесеним чолом була закутана в кругласте пір'я...  Словник української мови у 20 томах
4. навпрямець — Навпряме́ць, навпрямки́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)