навпрямець
Навпрямець, навпрямки
нар.
1) = навпростець.
2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навпрямець — див. навпростець Словник синонімів Вусика
- навпрямець — присл., діал. 1》 Навпростець. 2》 Прямо, відверто. Сказати навпрямець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навпрямець — НАВПРЯМЕ́ЦЬ, присл., діал. Навпрямки. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде (Сл. Б. Грінченка); Чорна, коротка голова птаха з піднесеним чолом була закутана в кругласте пір'я... Словник української мови у 20 томах
- навпрямець — Навпряме́ць, навпрямки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)