навпрямець

навпряме́ць

присл., діал.

1》 Навпростець.

2》 Прямо, відверто. Сказати навпрямець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпрямець — див. навпростець Словник синонімів Вусика
  2. навпрямець — НАВПРЯМЕ́ЦЬ, присл., діал. Навпрямки. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде (Сл. Б. Грінченка); Чорна, коротка голова птаха з піднесеним чолом була закутана в кругласте пір'я... Словник української мови у 20 томах
  3. навпрямець — Навпряме́ць, навпрямки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навпрямець — Навпрямець, навпрямки нар. 1) = навпростець. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде. Словник української мови Грінченка