навпрямець
НАВПРЯМЕ́ЦЬ, присл., діал.
Навпрямки.
То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде (Сл. Б. Грінченка);
Чорна, коротка голова птаха з піднесеним чолом була закутана в кругласте пір'я, під яким ховалася нерухливо звернена навпрямець світло-брунатна дуга очей (К. Гриневичева);
Оксен накинув йому на плечі свій плащ, першим спустився східцями в темряву: – Я вас навпрямець проведу (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навпрямець — див. навпростець Словник синонімів Вусика
- навпрямець — присл., діал. 1》 Навпростець. 2》 Прямо, відверто. Сказати навпрямець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навпрямець — Навпряме́ць, навпрямки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навпрямець — Навпрямець, навпрямки нар. 1) = навпростець. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде. Словник української мови Грінченка