Словник української мови Грінченка

навскіс

Навскіс

нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. см. навкіс, навкоси.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. навскіс — (рухаючись в скісному напрямку) навскоси// по діагоналі.  Словник синонімів Полюги
  2. навскіс — на́вскі́с прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. навскіс — див. косо  Словник синонімів Вусика
  4. навскіс — присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навскіс — Скісно, навскоси, навскосяка  Словник чужослів Павло Штепа
  6. навскіс — НА́ВСКІ́С, присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Він пішов понад берегом через густу вільшину. А тоді перетнув її навскіс і вийшов на протилежний її бік (І. Багряний); Черкашин ..  Словник української мови у 20 томах
  7. навскіс — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм.  Словник синонімів української мови
  8. навскіс — На́вскі́с, навскоси́ і на́вкіс, навкоси́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навскіс — НА́ВСКІ́С, присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Щоб вода якого не звалила з ніг, козаки почіплялися за руки і йшли навскіс до другого берега (Мак., Вибр., 1956, 437); Черкашин..  Словник української мови в 11 томах