навішати

Навішати, -шаю, -єш

гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.

Значення в інших словниках

1. навішати — наві́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навішати — див. навішувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навішати — НАВІ́ШАТИ див. наві́шувати².  Словник української мови у 20 томах
4. навішати — НАВІ́ШАТИ див. наві́шувати².  Словник української мови в 11 томах