наговорювати
Наговорювати, -рюю, -єш
сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл.
1) Наговаривать, наговорить.
2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Словник української мови Грінченка