наговорювати
Багато говорити <�оповідати, розказувати>, о. док. наговорити сім мішків гречаної вовни; (на кого) зводити наклеп, наплітати, плескати, клепати, обмовляти <�оббріхувати> кого, (таємно) нашіптувати; (текст) диктувати; (проти кого) підбурювати, підбивати; п.ф. дк. НАГОВОРИТИСЯ, виговоритися, набалакатися.
Практичний словник синонімів української мови