нагнічувати —
НАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. Давити, тиснути чим-небудь. У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови (Мирний, II, 1954, 103)...
Словник української мови в 11 томах
нагнічувати —
Нагнічувати, -чую, -єш сов. в. нагніти́ти, -чу, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24.
Словник української мови Грінченка