нагонцем Нагонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках нагонцем — на́гонцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови нагонцем — присл., діал. Навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови нагонцем — НА́ГОНЦЕМ, присл., розм. Наганяючи. Словник української мови у 20 томах нагонцем — На́гонцем, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)