Великий тлумачний словник сучасної мови

нагонцем

на́гонцем

присл., діал.

Навздогін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нагонцем — на́гонцем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нагонцем — НА́ГОНЦЕМ, присл., розм. Наганяючи.  Словник української мови у 20 томах
  3. нагонцем — На́гонцем, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нагонцем — Нагонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.  Словник української мови Грінченка