нагонцем
на́гонцем
присл., діал.
Навздогін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагонцем — на́гонцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нагонцем — НА́ГОНЦЕМ, присл., розм. Наганяючи. Словник української мови у 20 томах
- нагонцем — На́гонцем, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нагонцем — Нагонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37. Словник української мови Грінченка