1. Словник української мови Грінченка

нагонцем

Нагонцем

нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагонцем — на́гонцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нагонцем — присл., діал. Навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагонцем — НА́ГОНЦЕМ, присл., розм. Наганяючи. Словник української мови у 20 томах
  4. нагонцем — На́гонцем, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)