нагонцем
НА́ГОНЦЕМ, присл., розм.
Наганяючи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагонцем — на́гонцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нагонцем — присл., діал. Навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагонцем — На́гонцем, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нагонцем — Нагонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37. Словник української мови Грінченка