нагризти

Нагриза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.

Значення в інших словниках

1. нагризти — нагри́зти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагризти — див. нагризати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагризти — НАГРИ́ЗТИ див. нагриза́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. нагризти — НАГРИ́ЗТИ див. нагриза́ти.  Словник української мови в 11 томах