Словник української мови Грінченка

нагробок

Нагробок, -бка

м.

1) Надгробный камень, памятникъ надгробный.

2) Эпитафія, надгробная надпись.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. нагробок — нагро́бок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. нагробок — Нагробний камінь <�пам'ятник, плита>; (намогильна споруда) мавзолей, (фараонів) піраміда; З. епітафія; надгробок, надгробник.  Словник синонімів Караванського
  3. нагробок — -бка, ч. 1》 Нагробний камінь у вигляді пам'ятника, плити і т. ін.; надгробок. 2》 заст. Намогильний напис; епітафія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагробок — Намогильниця, пам'ятник, див. мавзолей, усипальниця  Словник чужослів Павло Штепа
  5. нагробок — НАГРО́БОК, бка, ч. 1. Нагробний камінь у вигляді пам'ятника, плити і т. ін.; надгробок. Нагробки січового кладовища. 2. заст. Намогильний напис; епітафія.  Словник української мови у 20 томах
  6. нагробок — Нагро́бок і надгро́бок, -бка; -ро́бки, -бків надгро́бок і нагро́бок, -бка; -ро́бки, -бків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нагробок — НАГРО́БОК, бка, ч. 1. Нагробний камінь у вигляді пам’ятника, плити і т. ін.; надгробок. 2. заст. Намогильний напис; епітафія.  Словник української мови в 11 томах