нагуркати

Нагуркати, -каю, -єш, нагуркотіти, -кочу, -тиш

гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.

Значення в інших словниках

1. нагуркати — нагу́ркати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагуркати — -аю, -аєш, док., розм. Довго погуркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагуркати — НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. – Нехай наймички не насмілюються .. сюди в покої ходити, швендяти тут з горшками (І. Нечуй-Левицький); – Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. нагуркати — НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. — Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (Н.-Лев., І, 1956, 165).  Словник української мови в 11 томах