нагуркати
НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.
Довго погуркати.
– Нехай наймички не насмілюються .. сюди в покої ходити, швендяти тут з горшками (І. Нечуй-Левицький);
– Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)