Орфографічний словник української мови

нагуркати

нагу́ркати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нагуркати — -аю, -аєш, док., розм. Довго погуркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагуркати — НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. – Нехай наймички не насмілюються .. сюди в покої ходити, швендяти тут з горшками (І. Нечуй-Левицький); – Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. нагуркати — НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. — Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (Н.-Лев., І, 1956, 165).  Словник української мови в 11 томах
  4. нагуркати — Нагуркати, -каю, -єш, нагуркотіти, -кочу, -тиш гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.  Словник української мови Грінченка