надбанок —
-нку, ч., діал. Усе нажите, здобуток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надбанок —
НАДБА́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що надба́ння 2. Він [Т. Шевченко] подумав про свою книжечку з віршами – єдиний надбанок. Де вона? Так, так, за халявою. Отже, не пропаде (О. Гуреїв).
Словник української мови у 20 томах