надбити

Надбити, -ся

см. надбивати, -ся.

Значення в інших словниках

1. надбити — надби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надбити — див. надбивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. надбити — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О.  Словник синонімів української мови
5. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти.  Словник української мови в 11 томах