Великий тлумачний словник сучасної мови

надбити

надби́ти

див. надбивати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надбити — надби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. надбити — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О.  Словник синонімів української мови
  4. надбити — НАДБИ́ТИ див. надбива́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. надбити — Надбити, -ся см. надбивати, -ся.  Словник української мови Грінченка