надивлятися
Надивлятися, -ля́юся, -єшся
сов. в. надиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Насматриваться, насмотрѣться. Годі надивлятися на нього. Я по тобі, луже, не наложуся, кого вірно люблю, — не надивлюся. н. п. Він на неї не надивиться. Мил. 97.
Словник української мови Грінченка